«За яскравими історіями про мільярдні стартапи та революційні рішення приховується жорстка реальність, де 75% венчурних фінтех-стартапів зазнають невдач», – зазначає Артем Ляшанов, фінтех-підприємець та інвестор.
За його словами, більшість проблем у фінтеху – результат передбачуваних внутрішніх помилок, яких можна було уникнути.
У липні 2025 року США ухвалили GENIUS Act – перший федеральний закон про стейблкоїни. Паралельно Вашингтон пом’якшує регуляції для фінтех-банківських партнерств. Європа рухається інакше, зокрема, регламент MiCA створює єдині правила для криптоактивів у ЄС, а AI Act викликає критику через обмеження темпів інновацій. Український фінтех опинився між двома моделями з імплементацією норм ЄС для євроінтеграції та необхідністю зберегти швидкість і гнучкість.
Українські банки працюють в умовах, яких немає більше ніде: відключення електроенергії, кібератаки та резервування інфраструктури як базова вимога, а не виняток. 67% експертів називають війну головним бар’єром, 62% – відтік кадрів, 48% – законодавчі обмеження.
Екосистема
Поточний ландшафт визначається не кількістю завантажень додатків, а показниками доходу та прибутковості. Головний зсув року масовий дрейф фінтех-проєктів у бік B2B-моделей. Компанії припиняють боротися за гаманець пересічного користувача і фокусуються на постачанні фінансової інфраструктури для інших корпорацій.
- Наприклад, компанії на кшталт Inswitch стають ключовими енейблерами, пропонуючи модульні платформи через API, що легко масштабуються та відповідають вимогам локальних регуляторів;
- Стейблкоїни та штучний інтелект перестають бути експериментами. Сьогодні це базові елементи інфраструктури, що забезпечують миттєві транскордонні розрахунки та автоматизований комплаєнс.
Згідно зі звітом The Future of Global Fintech від WEF, саме Латинська Америка та Карибський басейн стали головним двигуном зростання з показником доходу у 46%, випередивши Азійсько-Тихоокеанський регіон. Це реалізація сценарію, де фінансова інклюзія через цифрові платежі та грошові перекази конвертується в реальну ринкову вагу.
Хоча 48% компаній сектору все ще мають річний дохід до $10 млн, 10% важковаговиків уже перетнули позначку у $500 млн. Це свідчить про формування потужного кістяка індустрії, здатного диктувати умови традиційним банкам.
Як зазначає Артем Ляшанов, у 2026 році сам факт наявності цифрових сервісів більше не є унікальною пропозицією. Коли технологічний стек вирівнюється, на перший план виходить ефективність рекурентних доходів (повторюваних платежів) та здатність бути невидимим постачальником послуг для іншого бізнесу.
Технологічний стек
Звідси ми переходимо від структурних змін ринку до аналізу технологічного стеку, що забезпечує життєдіяльність сучасних фінтех-систем. Згідно з аналітикою N-iX, у 2026 році технологічний стек перестає бути просто набором інструментів і стає початком для гіперперсоналізації.
До речі, про гіперперсоналізацію. Це не просто звернення до клієнта на ім’я. Гіперперсоналізація це використання real-time даних, поведінкової аналітики та машинного навчання для формування індивідуальної пропозиції в момент, коли клієнт її потребує.
Якщо ж ми говоримо про хмарну зрілість, то маємо на увазі перехід від простого зберігання даних у хмарі до створення систем, які від самого початку спроєктовані для роботи в розподіленому середовищі.
Важливим елементом цієї інфраструктури стало використання розподілених реєстрів (DLT). Ця технологія остаточно змістилася з криптосфери в площину реальних господарських операцій, забезпечуючи прозорість ланцюжків постачання та миттєвий комплаєнс.
DLT (Distributed Ledger Technology) – технологічна інфраструктура, що дозволяє одночасний доступ, оновлення та зберігання записів у розподіленій мережі.
Тут Артем Ляшанов у своєму аналізі влучно зазначає, що конкурентна перевага визначається не просто наявністю цифрових рішень, а гнучкістю архітектури. Він розглядає технології як спосіб усунення адміністративної інерції.
Стратегічна гнучкість
Що може бути справді важливим? Відповідь полягає у здатності до впровадження персоналізації. Сама реалізація такого підходу неможлива без відповідного технологічного фундаменту, яскравим прикладом якого є Cloud-native архітектура.
Cloud-native – це підхід до створення програмного забезпечення, яке від самого початку розробляється виключно для роботи у хмарному середовищі. На відміну від традиційних систем, які просто перенесли в хмару, Cloud-native рішення складаються з багатьох незалежних модулів (мікросервісів).
Це дає фінтеху ключові переваги:
- Швидкість експериментів;
- Необмежене масштабування;
- Безперервна доступність
Бліц-питання до Артема Ляшанова
Запитання: Артеме, якщо Cloud-native та мікросервіси дають таку очевидну перевагу, чому глобальні банківські гіганти досі програють у швидкості локальним фінтех-гравцям?
Відповідь: Тут ми впираємося в проблему цифрової спадщини. Великі банки часто стають заручниками власного масштабу. Вони обтяжені застарілим програмним кодом, оновлення яких вимагає колосальних ресурсів та років розробки.
Українські фінтех-компанії, що будують системи на базі мікросервісів з чистого аркуша, мають значно вищу швидкість адаптації. Ми можемо інтегрувати інструменти ШІ для персоналізації за лічені дні, тоді як у консервативних інституціях цей процес гальмується внутрішньою інерцією застарілих платформ».
Що далі
Артем Ляшанов визначає конкурентну перевагу через гнучкість архітектури, а не через наявність конкретних інструментів. Тому для України ці тренди набувають додаткового виміру. 57% експертів називають завершення війни і запуск Open API головним каталізатором зростання.
Саме тоді фінтех перетвориться з антикризового інструменту на повноцінну інфраструктуру відновлення, зокрема, механізм залучення інвестицій, масштабування і побудови цифрової економіки, конкурентоспроможної. 75% фінтех-стартапів зазнають невдач. Не через відсутність технологій, а через відсутність системності. Тож чи є під сучасним інтерфейсом архітектура, здатна витримати масштаб і перебудуватись, коли ринок зміниться знову.
